Розвідка нового місця на Дніпрі: щука на Jackall Magallon, окунь і несподівана червонопірка

Цього разу вирішив вибратися на абсолютно нове для мене місце — один із заливів Дніпра. Точку підказав товариш, який уже кілька разів тут рибалив і разом зі своїм напарником досить непогано ловив щуку. Причому траплялися справді хороші риби — до 3–5 кг. Тож їхав я сюди з певними очікуваннями, хоча головною метою все-таки була розвідка нового місця.

Дорога виявилася не з простих. Від дому — близько півтори години, та й саме місце доволі важкодоступне. На воду вдалося потрапити приблизно о 7-й ранку. Погода теж вирішила додати своїх умов. День був сонячний, але вже з самого ранку дув серйозний вітер із поривами приблизно до 10 м/с. Перші пів години — тиша/ Рибалку розпочав із початку затоки. Тут переважали мілководні ділянки, які на перший погляд здавалися не надто перспективними. Приблизно перші пів години я взагалі не бачив клювань.

Усе змінилося, коли дістався до стінки очерету. Товариш перед поїздкою розповідав, що дуже добре ловив тут на Jackall Magallon у кольорі Mat Tiger. У мене Magallon був у натуральнішому забарвленні HL Bora, тому вирішив почати саме з нього. І воблер запрацював практично одразу. Першими почали атакувати невеликі щучки.

За якихось пів години вдалося зловити кілька «шнурків» вагою приблизно до 400–500 грамів, а одна щучка була ще меншою. Щука не стояла в самому очереті, покльовки відбувалися не безпосередньо під стінкою очерету, як можна було очікувати. Більшість атак ставалася трохи далі від нього.
Іноді щука настільки агресивно виходила за воблером, що буквально вилітала за приманкою до самої поверхні. Саме за такі моменти я й люблю ловлю на воблери: ти не просто відчуваєш клювання в руку, а часом бачиш саму атаку. Були й зовсім веселі серії — дві проводки поспіль приносили дві щуки.

Так поступово, рухаючись уздовж очерету, я зловив близько десятка невеликих щучок. Звичайно, ловити весь час лише на одну приманку було б нецікаво, тому почав експериментувати з кренками. Одним із них був Jackall 10cc — компактний плаваючий кренк довжиною 50 мм і вагою 9,5 г. Також поставив добре знайомий мені Jackall Cherry. І саме Cherry приніс одну з кращих щук цієї рибалки — рибу приблизно до кілограма.
Трофейної щуки, за якою я сюди їхав, цього разу не сталося, але кількість атак точно не давала нудьгувати.

Jackall Magallon продовжував збирати рибу. Окрім щуки, на нього несподівано сів хороший окунь приблизно на 300 грамів. З огляду на те, що Magallon має довжину 113 мм, це вже сам по собі цікавий епізод.

Але найбільший сюрприз був ще попереду. Червонопірка на Jackall Magallon?! В якийсь момент на той самий Magallon клюнула… червонопірка. І не зовсім дрібна — приблизно грамів 200. За багато років риболовлі на воблери в мене такого ще не було. Побачити червонопірку на 113-міліметровому Magallon — точно не те, чого очікуєш від щучої рибалки. Мабуть, це й став найбільш незвичний трофей цього виїзду.

Цього разу зі мною було два комплекти:

Shimano 18 Poison Adrena 1610M-2 + Daiwa Steez A TW 1016H — мультовий комплект, який використовував насамперед для Jackall Magallon та більших воблерів.

Shimano 18 Poison Adrena 266L-2 + Daiwa Ninja LT 3000-C — легший спінінговий комплект для менших воблерів і кренків.

Завершив приблизно о 12:30–13:00. У підсумку за ранок вдалося зловити близько десяти щук, кілька окунів і одну дуже несподівану червонопірку. Великої щуки цього разу не знайшов, хоча саме за нею й їхав.

Але для першого знайомства з абсолютно новою водоймою результат мені сподобався. Я побачив, де тримається риба, знайшов робочі ділянки вздовж очерету і зрозумів, що сюди однозначно варто повернутися.
Тож розвідку можна вважати вдалою.
А трофейну щуку залишимо на наступний раз.